зрушення

зру́шення

-я, с.

1》 Дія за знач. зрушити і зрушитися.

2》 перен. Помітна зміна в чому-небудь у кращий бік; помітний рух уперед, успіх.

3》 заст. Зворушення, хвилювання.

4》 спец. Деформація пружного тіла, за якої шари його зрушуються, зміщаються один відносно одного.

5》 мед. Зміна, порушення функцій (окремих органів чи всього організму людини).

Значення в інших словниках

1. зрушення — зрушення (231) < польськ. wzruszenie — схвильованість [MО,V] — зрушення (186)<�пол. wzruszenie — зворушення; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. зрушення — зру́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. зрушення — Поштовх; (зміна на краще) покращення; ЗСТ. зворушення, хвилювання; МЕД. розлад, порушення.  Словник синонімів Караванського
4. зрушення — [зрушеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
5. зрушення — ХВИЛЮВА́ННЯ (стан нервового збудження, напруженості); ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗРУ́ШЕННЯ заст. (викликане боротьбою протилежних почуттів). Всі дивились на Орлюка.. Хвилювання перейняло його, як перед боєм (О. Довженко); "Невже це його син?"..  Словник синонімів української мови
6. зрушення — Зру́шення, -ння, -нню; -шення, -шень і -шеннів, -шенням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зрушення — ЗРУ́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зру́шити і зру́шитися. Всяка революція, коли це справжня революція, зводиться до класового зрушення (Ленін, 25, 1951, 108); Таку ось колотнечу...  Словник української мови в 11 томах