зселити

зсели́ти

див. зселяти.

Значення в інших словниках

1. зселити — зсели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зселити — ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І.  Словник синонімів української мови
3. зселити — ЗСЕЛИ́ТИ див. зселя́ти.  Словник української мови в 11 томах