зустрічати
зустріча́ти
і діал. зострічати, -аю, -аєш, недок., зустрінути і діал. зострінути, зустріти і діал. зостріти, -іну, -інеш, док., перех.
1》 Зближатися, сходитися з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти.
|| Зближаючись, торкатися один одного (про предмети).
|| Натрапляти на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці.
|| Стикатися з ким-, чим-небудь у житті, в роботі.
|| перен., у сполуч. зі сл. допомога, підтримка, відсіч, опір і т. ін. Зазнавати, одержувати тощо.
|| перен. Виявляти під час читання, внаслідок дослідження і т. ін.
2》 Виходити назустріч кому-небудь; приймати, вітати когось на місці прибуття.
|| Чекати появи, настання, початку чого-небудь.
|| чим, як. Певним чином виявляти своє ставлення до того, хто з'являється де-небудь.
|| чим, як, перен. Відзначати виробничими та іншими досягненнями яку-небудь знаменну дату, визначну подію тощо.
|| перен., у сполуч. зі сл. свято, Новий рік і т. ін. Здійснювати певні заходи, влаштовувати бенкет із нагоди якого-небудь свята.
3》 чим, як, перен. Якимось чином реагувати на появу, виявлення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови