зіщулювати

зіщу́лювати

і зщулювати, -юю, -юєш, недок., зіщулити і зщулити, -лю, -лиш, док., перех.

1》 Стулюючи повіки, прикривати (око, очі).

2》 Стискати, морщити (губи).

3》 Притискати до голови, прищулювати (вуха) (про тварин).

Значення в інших словниках

1. зіщулювати — зіщу́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зіщулювати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. зіщулювати — ЗІЩУ́ЛЮВАТИ і ЗЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗІЩУ́ЛИТИ і ЗЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Стулюючи повіки, прикривати (око, очі). Троша зіщулив одне око й підморгнув до Ладі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 32). 2. Стискати, морщити (губи).  Словник української мови в 11 томах