зіяючий

зія́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до зіяти.

Значення в інших словниках

1. зіяючий — ЗІЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до зія́ти. У колись зеленому, тепер зіяючому згарищами невеликому місті над Прутом пробуджувалось нове життя (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 3).  Словник української мови в 11 томах