зіяючий

ЗІЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до зія́ти.

У колись зеленому, тепер зіяючому згарищами невеликому місті над Прутом пробуджувалось нове життя (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 3).

Значення в інших словниках

1. зіяючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зіяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови