зіяти

зія́ти

-яє, недок.

Те саме, що зяяти.

Значення в інших словниках

1. зіяти — зія́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зіяти — ЗЯ́ЯТИ (про отвір, яму, провалля — бути широко відкритим), ЗІЯ́ТИ, ГЛИБОЧІ́ТИ розм., ПОЗІВА́ТИ рідко, ПОЗІХА́ТИ рідко. На подвір'ї вже зяяли глибокі ями, деякі липи були розчахнуті, повсюди валялись гілля та тріски з дерев (Ю.  Словник синонімів української мови
3. зіяти — ЗІЯ́ТИ, я́є, недок. Те саме, що зя́яти. Ліворуч гірської дороги.. зіяла поросла лісом пропасть (Коб., І, 1956, 381); Коло полу зіяли дві порожні скрині: Наталчина й Христі (Кос.  Словник української мови в 11 томах