Значення в інших словниках
-
кабанчик —
каба́нчик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кабанчик —
КАБА́НЧИК, а, ч. Зменш. до каба́н. З хлівця прожогом вискочила невеличка свиня й кабанчик (Мирний, І, 1949, 129); — Ви, Тетяно, наших шкварок спробуйте, кабанчика ж недавно закололи… (Гуц., Скупана.., 1965, 134).
Словник української мови в 11 томах