кабанчик

каба́нчик

-а, ч.

Зменш. до кабан.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабанчик — каба́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кабанчик — КАБА́НЧИК, а, ч. Зменш. до каба́н. З хлівця прожогом вискочила невеличка свиня й кабанчик (Мирний, І, 1949, 129); — Ви, Тетяно, наших шкварок спробуйте, кабанчика ж недавно закололи… (Гуц., Скупана.., 1965, 134). Словник української мови в 11 томах