кабанчик
каба́нчик
-а, ч.
Зменш. до кабан.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабанчик — каба́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кабанчик — КАБА́НЧИК, а, ч. Зменш. до каба́н. З хлівця прожогом вискочила невеличка свиня й кабанчик (Мирний, І, 1949, 129); — Ви, Тетяно, наших шкварок спробуйте, кабанчика ж недавно закололи… (Гуц., Скупана.., 1965, 134). Словник української мови в 11 томах