1. Орфографічний словник української мови

кабанчик

каба́нчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабанчик — -а, ч. Зменш. до кабан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кабанчик — КАБА́НЧИК, а, ч. Зменш. до каба́н. З хлівця прожогом вискочила невеличка свиня й кабанчик (Мирний, І, 1949, 129); — Ви, Тетяно, наших шкварок спробуйте, кабанчика ж недавно закололи… (Гуц., Скупана.., 1965, 134). Словник української мови в 11 томах