кабінетний
кабіне́тний
-а, -е.
1》 Прикм. до кабінет. Кабінетна криза.
|| Признач. для кабінету. Кабінетні меблі.
|| Який виконується або відбувається в кабінеті.
|| Власт. кабінетові. Кабінетна тиша.
2》 перен. Відірваний від життя, не зв'язаний із практикою.
"Кабінетний" цінний папір — цінний папір у США з низьким ринковим оборотом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови