караний
ка́раний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до карати.
2》 у знач. прикм. Якого треба карати, який підлягає покаранню.
Великий тлумачний словник сучасної української мовика́раний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до карати.
2》 у знач. прикм. Якого треба карати, який підлягає покаранню.
Великий тлумачний словник сучасної української мови