1. Великий тлумачний словник сучасної мови

караний

ка́раний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до карати.

2》 у знач. прикм. Якого треба карати, який підлягає покаранню.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караний — ка́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. караний — Ка́раний. Оштрафований. Кого подибле Старшина цілком п'яного, того повинна подати до Суду, а він буде караний грішми аж до 100 кор[он], але не лиш він, а і той шинькар, що єго так вчастував. Українська літературна мова на Буковині
  3. караний — КА́РАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до кара́ти. До осіб, взятих на поруки, не завжди висувають належні вимоги, і вони, відчуваючи свою безвідповідальність і безкарність, .. Словник української мови в 11 томах