1. Орфографічний словник української мови

караний

ка́раний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караний — Ка́раний. Оштрафований. Кого подибле Старшина цілком п'яного, того повинна подати до Суду, а він буде караний грішми аж до 100 кор[он], але не лиш він, а і той шинькар, що єго так вчастував. Українська літературна мова на Буковині
  2. караний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до карати. 2》 у знач. прикм. Якого треба карати, який підлягає покаранню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. караний — КА́РАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до кара́ти. До осіб, взятих на поруки, не завжди висувають належні вимоги, і вони, відчуваючи свою безвідповідальність і безкарність, .. Словник української мови в 11 томах