катакомби

катако́мби

-комб, мн. (одн. катакомба, -и, ж.).

Підземні природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами.

|| У деяких містах Стародавнього Риму – такі ж підземелля, що правили першим християнам за притулок, а також за місце релігійних відправ і поховань. Одеські катакомби.

Значення в інших словниках

1. катакомби — Підземелля, підземні ходи, печери.  Словник синонімів Караванського
2. катакомби — КАТАКО́МБИ, ко́мб, мн. (одн. катако́мба, и, ж.). Природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. катакомби — катако́мби (італ. catacombe, від лат. catacumba – підземна гробниця) підземні приміщення природного або штучного походження, які в давнину використовували для відправи релігійних обрядів та для поховання померлих. Іноді К. – залишені підземні каменоломні (К. Одеси тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. катакомби — У стародавньому Римі кількаповерхові підземні коридори, місце зібрань переслідуваних християн та їхнє кладовище.  Універсальний словник-енциклопедія
5. катакомби — Катако́мби, -ко́мб, -ко́мбам (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. катакомби — КАТАКО́МБИ, ко́мб, мн. (одн. катако́мба, и, ж.). Підземні природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Збан.  Словник української мови в 11 томах
7. катакомби — Катакомби, -ко́мб ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби. Шевч. 605.  Словник української мови Грінченка