Значення в інших словниках
-
кахельник —
ка́хельник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кахельник —
КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. У вищому професійному училищі переважно опановують професії маляра-штукатура, кахельника-лицювальника та лицювальника-мозаїста (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
кахельник —
Ка́хельник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кахельник —
КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р.
Словник української мови в 11 томах
-
кахельник —
Кахельник, -ка м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Словник української мови Грінченка