кахельник

Кахельник, -ка

м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.

Значення в інших словниках

1. кахельник — ка́хельник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кахельник — -а, ч. Те саме, що кахляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. У вищому професійному училищі переважно опановують професії маляра-штукатура, кахельника-лицювальника та лицювальника-мозаїста (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. кахельник — Ка́хельник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р.  Словник української мови в 11 томах