Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кахельник

Ка́хельник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. кахельник — ка́хельник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кахельник — -а, ч. Те саме, що кахляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. У вищому професійному училищі переважно опановують професії маляра-штукатура, кахельника-лицювальника та лицювальника-мозаїста (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р.  Словник української мови в 11 томах
  5. кахельник — Кахельник, -ка м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.  Словник української мови Грінченка