1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кахельник

Ка́хельник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахельник — ка́хельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кахельник — -а, ч. Те саме, що кахляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. У вищому професійному училищі переважно опановують професії маляра-штукатура, кахельника-лицювальника та лицювальника-мозаїста (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. Словник української мови в 11 томах
  5. кахельник — Кахельник, -ка м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177. Словник української мови Грінченка