кахельник
ка́хельник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахельник — -а, ч. Те саме, що кахляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. У вищому професійному училищі переважно опановують професії маляра-штукатура, кахельника-лицювальника та лицювальника-мозаїста (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- кахельник — Ка́хельник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. Словник української мови в 11 томах
- кахельник — Кахельник, -ка м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177. Словник української мови Грінченка