кахельник
Кахельник, -ка
м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахельник — ка́хельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кахельник — -а, ч. Те саме, що кахляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. У вищому професійному училищі переважно опановують професії маляра-штукатура, кахельника-лицювальника та лицювальника-мозаїста (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- кахельник — Ка́хельник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. Словник української мови в 11 томах