1. Словник української мови Грінченка

кахи

Кахи́

меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! н. п. Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи! Рудч. Ск. II. 165.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахи — кахи́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кахи — кахи-кахи, виг. 1》 Звук під час кашлю. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. кахикати, кахикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кахи — КАХИ́, КАХИ́-КАХИ́, виг. 1. Звук, що утворюється під час кашлю. – Ох! здорові! – сказала Оришка. – Уже мені оцей кашель клятий допік... кахи! кахи! ох! (Панас Мирний); – Кахи, кахи! – закашляє Асен, бо важко йому в тумані дихати (Григір Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. кахи — КАХИ́, КАХИ́-КАХИ́, виг. 1. Звук під час кашлю. — Ох! здорові! — сказала Оришка.— Уже мені оцей кашель клятий допік… кахи! кахи! ох! (Мирний, І, 1954, 237). 2. розм. Уживається як присудок за знач. кахи́кати, кахи́кнути. Словник української мови в 11 томах