1. Словник української мови в 11 томах

кахельник

КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахельник — ка́хельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кахельник — -а, ч. Те саме, що кахляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кахельник — КА́ХЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що кахля́р. У вищому професійному училищі переважно опановують професії маляра-штукатура, кахельника-лицювальника та лицювальника-мозаїста (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. кахельник — Ка́хельник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кахельник — Кахельник, -ка м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177. Словник української мови Грінченка