Великий тлумачний словник сучасної мови

кахи

кахи́

кахи-кахи, виг.

1》 Звук під час кашлю.

2》 розм. Уживається як присудок за знач. кахикати, кахикнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кахи — кахи́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. кахи — КАХИ́, КАХИ́-КАХИ́, виг. 1. Звук, що утворюється під час кашлю. – Ох! здорові! – сказала Оришка. – Уже мені оцей кашель клятий допік... кахи! кахи! ох! (Панас Мирний); – Кахи, кахи! – закашляє Асен, бо важко йому в тумані дихати (Григір Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. кахи — КАХИ́, КАХИ́-КАХИ́, виг. 1. Звук під час кашлю. — Ох! здорові! — сказала Оришка.— Уже мені оцей кашель клятий допік… кахи! кахи! ох! (Мирний, І, 1954, 237). 2. розм. Уживається як присудок за знач. кахи́кати, кахи́кнути.  Словник української мови в 11 томах
  4. кахи — Кахи́ меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! н. п. Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи! Рудч. Ск. II. 165.  Словник української мови Грінченка