квестор

кве́стор

-а, ч.

1》 У парламентах деяких країн – завідувач адміністративно-господарської частини.

2》 Поліцейський чин в Італії.

Значення в інших словниках

1. квестор — кве́стор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. квестор — КВЕ́СТОР, а, ч. 1. іст. У Стародавньому Римі – службова особа – помічник консулів у фінансових, судових, адміністративних справах.  Словник української мови у 20 томах
3. квестор — кве́стор (лат. quaestor, від quaero – шукаю, розшукую, веду слідство) 1. У Стародавньому Римі службова особа. За різних часів здійснював різні функції (за часів імперії, напр., адміністративні, судові, фінансові).  Словник іншомовних слів Мельничука