Значення в інших словниках
-
квітникар —
квітника́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
квітникар —
КВІТНИКА́Р, я́, ч. Той, хто вирощує квіти; фахівець з квітникарства. У цю мить професор нагадував городника, квітникаря, пасічника, селянина.
Словник української мови у 20 томах
-
квітникар —
КВІТНИКА́Р, я́, ч. Той, хто вирощує квіти. Садівники й квітникарі господарства готуються до масових весняних посадок (Веч. Київ, 2. IV 1957, 1); Біля сільського стадіону демонструють своє мистецтво квітникарі села (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 158).
Словник української мови в 11 томах