кермети

керме́ти

-ів, мн.

Кераміко-металеві матеріали – композиції з металів і неметалів, що одержуються методами порошкової металургії.

Значення в інших словниках

1. кермети — КЕРМЕ́ТИ, ів, мн. (одн. керме́т, у, ч.). Одержані методом порошкової металургії особливого класу кераміко-металеві матеріали, з яких виготовляють деталі турбін, авіаційні двигуни, різальні інструменти і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
2. кермети — керме́ти [від кер (аміка) і мет (ал)] матеріали, в яких поєднано властивості керамічних речовин (високі твердість, тугоплавкість тощо) і металів (напр., значні теплопровідність, пластичність).  Словник іншомовних слів Мельничука