кермети

керме́ти

-ів, мн.

Кераміко-металеві матеріали – композиції з металів і неметалів, що одержуються методами порошкової металургії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермети — КЕРМЕ́ТИ, ів, мн. (одн. керме́т, у, ч.). Одержані методом порошкової металургії особливого класу кераміко-металеві матеріали, з яких виготовляють деталі турбін, авіаційні двигуни, різальні інструменти і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  2. кермети — керме́ти [від кер (аміка) і мет (ал)] матеріали, в яких поєднано властивості керамічних речовин (високі твердість, тугоплавкість тощо) і металів (напр., значні теплопровідність, пластичність). Словник іншомовних слів Мельничука