кермети
КЕРМЕ́ТИ, ів, мн. (одн. керме́т, у, ч.).
Одержані методом порошкової металургії особливого класу кераміко-металеві матеріали, з яких виготовляють деталі турбін, авіаційні двигуни, різальні інструменти і т. ін.
Для виготовлення багатьох деталей і пристроїв у літальних апаратах важливе значення мають кермети (з наук.-попул. літ.);
Кермети, одержані методом порошкової металургії, є особливого класу кераміко-металеві матеріали (з навч. літ.);
З керметів виготовляють деталі турбін, авіаційні двигуни, різальні інструменти і т. ін. (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кермети — -ів, мн. Кераміко-металеві матеріали – композиції з металів і неметалів, що одержуються методами порошкової металургії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кермети — керме́ти [від кер (аміка) і мет (ал)] матеріали, в яких поєднано властивості керамічних речовин (високі твердість, тугоплавкість тощо) і металів (напр., значні теплопровідність, пластичність). Словник іншомовних слів Мельничука