кермети

керме́ти

[від кер (аміка) і мет (ал)]

матеріали, в яких поєднано властивості керамічних речовин (високі твердість, тугоплавкість тощо) і металів (напр., значні теплопровідність, пластичність).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермети — -ів, мн. Кераміко-металеві матеріали – композиції з металів і неметалів, що одержуються методами порошкової металургії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кермети — КЕРМЕ́ТИ, ів, мн. (одн. керме́т, у, ч.). Одержані методом порошкової металургії особливого класу кераміко-металеві матеріали, з яких виготовляють деталі турбін, авіаційні двигуни, різальні інструменти і т. ін. Словник української мови у 20 томах