кернер

ке́рнер

-а, ч., тех.

Короткий сталевий стрижень із загартованим конічним вістрям для розмічування деталей.

Значення в інших словниках

1. кернер — ке́рнер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кернер — Кернер — centre-punch — *Körner, Ankörner – інструмент (загострений сталевий стрижень), яким розмічають заготовки перед подальшим оброблянням, наносячи керни.  Гірничий енциклопедичний словник
3. кернер — КЕ́РНЕР, а, ч. Інструмент у формі короткого сталевого стрижня із загартованим конічним вістрям, признач. для розмічування деталей.  Словник української мови у 20 томах
4. кернер — ке́рнер (нім. Körner) інструмент (загострений сталевий стрижень), яким розмічають, наносячи керни, заготовки перед дальшою обробкою.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. кернер — КЕ́РНЕР, а, ч., техн. Короткий сталевий стрижень із загартованим конічним вістрям для розмічування деталей. Щоб підвищити продуктивність процесу розмічання, застосовують механічні й електричні кернери (Слюс. справа, 1957, 144).  Словник української мови в 11 томах