кернер
КЕ́РНЕР, а, ч., техн. Короткий сталевий стрижень із загартованим конічним вістрям для розмічування деталей.
Щоб підвищити продуктивність процесу розмічання, застосовують механічні й електричні кернери (Слюс. справа, 1957, 144).
Словник української мови (СУМ-11)