Значення в інших словниках
-
кигик —
киги́к іменник чоловічого роду кигикання рідко
Орфографічний словник української мови
-
кигик —
КИГИ́К, у, ч. Те саме, що киги́кання. Не козак і не Галя схаменулися, що вже близько світання, а наддніпровська чайка почула й пронеслася з кигиком понад Дніпром (Марко Вовчок); Дітки маленькі, а я їх мати. Кигик, кигик (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
кигик —
КИГИ́К, у, ч., рідко. Те саме, що киги́кання. Чайка.. пронеслася з кигиком понад Дніпром (Вовчок, І, 1955, 317); Аж дотепер не знав, що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, запахом канатів, солоністю моря, кигиком чайок… (Гончар, Тронка, 1963, 199).
Словник української мови в 11 томах
-
кигик —
Киги́к, -ку м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Словник української мови Грінченка