кидання

ки́дання

-я, с.

1》 Дія за знач. кидати 1-3), 5).

2》 Дія за знач. кидатися 2-5).

Значення в інших словниках

1. кидання — ки́дання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кидання — КИ́ДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ки́дати. Громада проводжає його [Річарда] лютими вигуками і киданням грудок та паліччя (Леся Українка); Кожен міщанин чи гість міста мав у визначений час під загрозою кари прибути на тренування в стрільбі з лука...  Словник української мови у 20 томах
3. кидання — КИ́ДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ки́дати 1-3, 5. Громада проводжає його [Річарда] лютими вигуками і киданням грудок та паліччя (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах