кириння кири́ння -я, с., заст. 1》 Безладна купа чогось. 2》 Забруднення. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках кириння — Кири́ння, -ня с. 1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех. Словник української мови Грінченка