кириння

Кири́ння, -ня

с.

1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех.

2) Пачканье, маранье. Желех.

Значення в інших словниках

1. кириння — -я, с., заст. 1》 Безладна купа чогось. 2》 Забруднення.  Великий тлумачний словник сучасної мови