киринниця

Кири́нниця, -ці

ж.

1) Пачкунья, маральщица. Желех.

2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.

Значення в інших словниках

1. киринниця — -і, ж., заст. 1》 Жін. до киринник. 2》 Помийниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. киринниця — кири́нниця брудна, неохайна жінка; нечупара (ст)||зацофанка, капарниця, кпемпа (клемпа), нехлюйниця, нехлюя, рохля (рухля), фанда, шлямазарниця, шлямпа, шмоньдзя  Лексикон львівський: поважно і на жарт