кирпань

кирпа́нь

-я, ч., фам.

Людина з коротким, задертим догори носом.

Значення в інших словниках

1. кирпань — кирпа́нь іменник чоловічого роду, істота фам.  Орфографічний словник української мови
2. кирпань — КИРПА́НЬ, я́, ч., фам. Людина з коротким, задертим догори носом. При сплеску полум'я Єлька встигла загледіти, що один із прибульців був моложавий кирпань, вирлоокий, вдачі, видно, веселої (О.  Словник української мови у 20 томах
3. кирпань — КИРПА́НЬ, я́, ч., фам. Людина з коротким, задертим догори носом. — Зрештою, цей кирпань — симпатичний тип,— подумав Сагайда про командира (Гончар, III, 1959, 330).  Словник української мови в 11 томах