кирпа
ки́рпа
-и, ж., фам., зневажл.
1》 Короткий, задертий догори ніс.
Гнути (задирати і т. ін.) кирпу — гордовито триматися, зазнаватися.
2》 Про людину з таким носом.
3》 перен., нар.-поет. Смерть.
Великий тлумачний словник сучасної української мови