кислий
ки́слий
-а, -е.
1》 Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо.
|| у знач. ім. кисле, -лого, с. Що-небудь кисле.
2》 Який утворився внаслідок бродіння.
|| Якого виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах).
3》 перен. Незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний.
|| Який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.).
4》 Який містить кислоту або вказує на наявність кислоти.
Кислі ґрунти — ґрунти, у яких є вільні й увібрані йони водню та алюмінію.
Кисла сіль — сіль, що містить водень, здатний заміщуватися металом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови