Великий тлумачний словник сучасної мови

китайці

кита́йці

-ів, мн. (одн. китаєць, -йця, ч.; китаянка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Китаю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. китайці — КИТА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кита́єць, йця, ч.; китая́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Китаю. Китаєць розуміється на чаю, турчин – на каві, московит – на горілці, а поляк п'є все і хвалить... (Р.  Словник української мови у 20 томах
  2. китайці — КИТА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кита́єць, йця, ч.; китая́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Китаю. Петлін дає відомості й про торговельні зносини китайців з іншими народами (Видатні вітч. географи..  Словник української мови в 11 томах