Великий тлумачний словник сучасної мови

кишкати

ки́шкати

-аю, -аєш, недок., розм.

Кричати "киш", відганяючи свійську птицю, птахів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кишкати — ки́шкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. кишкати — див. виганяти  Словник синонімів Вусика
  3. кишкати — КИ́ШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Кричати “киш”, відганяючи свійську птицю, птахів. – Зерно стеріг? – Атож. На горобців кишкав (Остап Вишня); Безупинно швендяли євнухи..  Словник української мови у 20 томах
  4. кишкати — КИ́ШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Кричати «киш», відганяючи свійську птицю, птахів. — Зерно стеріг? — Атож. На горобців кишкав (Вишня, І, 1956, 317).  Словник української мови в 11 томах
  5. кишкати — Кишкати, -каю, -єш, одн. в. кишнути, -шну, -неш гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка... Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. н. п.  Словник української мови Грінченка