кишкати
КИ́ШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Кричати «киш», відганяючи свійську птицю, птахів.
— Зерно стеріг? — Атож. На горобців кишкав (Вишня, І, 1956, 317).
Словник української мови (СУМ-11)КИ́ШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Кричати «киш», відганяючи свійську птицю, птахів.
— Зерно стеріг? — Атож. На горобців кишкав (Вишня, І, 1956, 317).
Словник української мови (СУМ-11)