клака

кла́ка

-и, ж.

Група глядачів, яких наймають для створення через оплески, свист тощо штучного успіху або провалу акторів, вистави.

Значення в інших словниках

1. клака — Кла́ка: — клоччя [39]  Словник з творів Івана Франка
2. клака — кла́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. клака — (фр. claque) — наймана група відвідувачів театральної вистави, які мають сприяти створенню штучного успіху або провалу артиста чи спектаклю. Таких людей звуть клакерами.  Словник-довідник музичних термінів
4. клака — КЛА́КА, и, ж., збірн. Група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу актора, вистави. Завмерла в чеканні клака зашаруділа вдоволеним смішком (О.  Словник української мови у 20 томах
5. клака — кла́ка (франц. claque, від claquer – плескати, ляскати) в капіталістичних країнах група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу акторів, вистави тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. клака — КЛА́КА, и, ж., збірн. Клакери театру.  Словник української мови в 11 томах