клапан
кла́пан
-а, ч.
1》 У механізмі, машині – накривка, що прикриває отвір, крізь який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Запобіжний клапан.
2》 Пристосування, за допомогою якого закривається й відкривається отвір у корпусі музичного духового інструмента та змінюється висота утворюваного звука.
|| Пластинка, що закриває видувний отвір, а також клавіш в органі, акордеоні, ґудзик у гармонії.
3》 Частина порожнистого органа, утворена складками, що перешкоджають зворотному переміщенню вмісту.
|| Стулки в серці, що містяться біля отворів із передсердь у шлуночки, а зі шлуночків в аорту і легеневі артерії та запобігають зворотному рухові крові.
4》 Нашитий шматок тканини певної форми, що закриває отвір кишені або шов на одязі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови