клацати
кла́цати
-аю, -аєш, недок., чим і без додатка.
Утворювати короткий своєрідний звук раптовим зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму тощо.
Клацати зубами — а) голодувати; б) дуже мерзнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови