Великий тлумачний словник сучасної мови

клейончастий

клейо́нчастий

-а, -е.

Зробл. із клейонки. Клейончастий плащ.

|| Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою. Клейончасті двері.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клейончастий — клейо́нчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. клейончастий — КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е. Зробл. із клейонки. Кілька рибалок обступили чоловіка, що міряв рибу клейончастим метром (М. Трублаїні); Він .. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. клейончастий — КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е. Зробл. із клейонки. Він.. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (Головко, II, 1957, 124); Клейончастий плащ; // Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою. Клейончасті двері.  Словник української мови в 11 томах