клейончастий
КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е.
Зробл. із клейонки.
Кілька рибалок обступили чоловіка, що міряв рибу клейончастим метром (М. Трублаїні);
Він .. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (А. Головко);
Штанга – розпирачка для ванної, клейончасту занавіску вішати, щоб вода від душу не розбризкувалася (В. Нестайко);
У глибокій, незвичній для подібного закладу, тиші було чути тільки стрекіт ножиців [ножиць] та шурхіт спадаючого на клейончасті фартухи волосся (Г. Тарасюк);
// Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою.
На клейончастому дивані, зігнувшись, неспокійно спав Микола Дмитрович Старов (О. Ільченко);
Клейончасті матраци пеленальних столиків і каталок необхідно мити гарячою водою (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)