клеєварка

клеєва́рка

-и, ж.

1》 Жін. до клеєвар.

2》 Посуд для варіння клею.

Значення в інших словниках

1. клеєварка — клеєва́рка 1 іменник жіночого роду, істота робітниця клеєва́рка 2 іменник жіночого роду посуд  Орфографічний словник української мови
2. клеєварка — КЛЕЄВА́РКА, и, ж. 1. Жін. до клеєва́р. Кілька років жінка відпрацювала клеєваркою на місцевому меблевому комбінаті (з газ.). 2. Прилад для варіння клею.  Словник української мови у 20 томах
3. клеєварка — КЛЕЄВА́РКА, и, ж. 1. Жін. до клеєва́р. 2. Посуд для варіння клею. Клеєварку можна зробити з двох консервних банок різного діаметра (Гурток «Умілі руки..», 1955, 234).  Словник української мови в 11 томах