Значення в інших словниках
-
кляття —
кляття́ іменник середнього роду клятьба діал.
Орфографічний словник української мови
-
кляття —
КЛЯТТЯ́, я́, с., діал. Клятьба. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая (Сл. Б. Грінченка); Дарій мосту не кине по собі, пустить за водою, й усі їхні розрахунки й сподівання пішли прахом, і жодне кляття тепер не важить (І. Білик).
Словник української мови у 20 томах
-
кляття —
ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви).
Словник синонімів української мови
-
кляття —
Кляття́, -ття́, -ттю́, -ття́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кляття —
КЛЯТТЯ́, я́, с., діал. Клятьба. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
кляття —
Кляття́, -тя́ с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая. Гатц.
Словник української мови Грінченка